Полівінілбутираль – являє собою синтетичний полімер, отриманий внаслідок взаємодії полівінілового спирту (ПВС) та олійного альдегіду. Характеризується високою адгезією до різних поверхонь, чудовими оптичними та плівкоутворювальними властивостями, гарними фізико-механічними властивостями (еластичність, ударна міцність і зносостійкість), морозо- та світлостійкість, стійкий до впливу О2 і О3. Не розчиняємо у воді, але добре розчиняється в органічних розчинниках (ефіри, спирти, кетони, бензоли та ін.).

Застосування:

Полівінілбутираль широко застосовується у виробництві лаків, ґрунтовок, емалей, мастик. Спиртові розчини застосовують для виготовлення деяких синтетичних клеїв (типу БФ). Полівінілацеталі використовують  для виробництва високоякісних ізоляційних лаків, міцних, прозорих і гнучких плівок для склеювання силікатних стекол (у разі виготовлення тришарового безоколочного скла «триплекс»).